Пів дня відпочинку

Привіт, друзі! На цю неділю в нас із дружиною особливих планів не було. Думали просто провести час із дітьми, відпочити й цілий день нічого не робити. І таке ж може бути, правда? 😉

Погода була чудова, тож хотілося цим скористатися. Але наші плани трохи підкоригували родичі. Ще в суботу до дружини зателефонувала тітка й запитала, чи не можна приїхати до нас посмажити шашлик. Вони живуть у місті, а коли виникає настрій посмажити шашлик десь на природі, доводиться їхати в ліс або шукати якесь місце, чи винаймати десь альтанку. Але навіщо це робити, коли можна просто приїхати до нас? Хіба що ми були б зайняті чи проти, але ми не були. Тож сказали: «Окей, приїжджайте».

Вони якраз планували невеличку екскурсію до монастиря неподалік, а вже після цього вирішили заїхати до нас. Привезли із собою шашлик і ковбаски для дітей.

Хоча особливо готуватися ми не планували, дещо все ж довелося зробити. Тераса була дуже брудна й запилена, а я страшенно не люблю сидіти й частуватися в такому місці. Тож довелося трохи поприбирати: підмести, помити перила від пилу — це зайняло певний час. Потім треба було підготувати картоплю, адже дружина запікає її в духовці зі шкіркою, а для цього її потрібно добре вимити жорсткою стороною губки. Після цього вона змащує картоплю олією та спеціями й запікає — виходить дуже смачно. Бо ж не одним шашликом харчуватися, правда?

Також дружина спекла штрудель з останніх яблук з нашого саду, які ще зуміли зберегтися. У підсумку пів дня ми все ж трохи попрацювали, а вже в другій половині змогли розслабитися. ☺️

Але тут зроблю невеличку паузу й розповім про перше фото, на якому зображена іграшкова машинка. Це досить кумедна історія: я знайшов її зранку в посудомийці. Очевидно, Максим, який дуже любить відкривати посудомийку й натискати там кнопки, просто заховав туди свою машинку. Він узагалі любить натискати кнопки будь-де — і в посудомийці, і в пральній машині, і всюди, де їх бачить. У результаті посудомийка перетворилася на автомийку й чудово вимила цю маленьку машинку.

Далі на фото — вогонь для шашлику, а ще хочу показати дуже красиву скатертину, яку подарувала дружині інша тітка. Вона не нова, але нам її віддали, і ми застелили нею стіл на терасі, щоб він виглядав гарніше. Скатертина мені дуже сподобалася — має цікавий, автентичний орнамент. Мені не всі орнаменти до вподоби, але цей справді вдалий.

Загалом ми дуже приємно посиділи. Погода була гарна: не завжди сонячно, але сонце час від часу виглядало. Природа прокидалася, зеленіла травичка, усе починало цвісти. Ми провели час у невеликому родинному колі, а діти гралися окремо й майже не заважали.

Чи не вперше за довгий час усе пройшло спокійно: не було зайвої метушні, я не переживав за шашлик — і, мабуть, саме тому все вдалося. Шашлик вийшов чудовий: добре просмажений, соковитий, хоча й куплений у магазині, не маринований мною.

Усе було дуже тепло, душевно й по-родинному. А ввечері, коли гості поїхали, ми з дружиною ще прогулялися перед заходом сонця. Погода була ідеальна для прогулянки. Усі наші сусіди теж вийшли надвір: хтось гуляв парами, хтось із дітьми. Я бачив і батьків свого друга, і сусідів, і просто незнайомих людей. Діти каталися на велосипедах, хтось їздив на мопеді — словом, усі насолоджувалися вечором перед сном. І ми теж.