Картопля та лелека

Привіт, друзі! Сьогодні відправили всіх трьох дітей до бабусі (дружининої мами) за 50 кілометрів від нас. Чесно кажучи, я навіть не сподівався, що так вийде. Тобто знав, що Даринка поїде, і Маркіян теж, а щодо молодшого, Максисма, і не думав. Але в результаті поїхали всі троє.

Щоправда, насолодитися тишею та реалізацією якихось давно відкладених планів ми з дружиною ще не встигли. На сьогодні в мене були заплановані сільськогосподарські роботи - треба було сушити сіно та обробити картоплю. А це, як не крути, добрячий шмат роботи.

Картопля цього року дуже довго вилазила із землі. Спочатку була посуха, потім холодна погода, тому росте вона не надто активно. Зате після дощів на полі все позеленіло. Бур'яни почали рости швидше, ніж сама картопля, тож довелося брати спеціальний плужок і проходити міжряддя, щоб хоча б добре було видно ряди. Пізніше ще доведеться сапати вручну.

На фото якраз видно поле - одна частина вже оброблена, а інша ще чекає своєї черги.(встиг усе сьогодні)

Є сьогодні й друге фото. Намагався сфотографувати лелеку, який пролітав просто над головою. Діти ще побачили його здалеку, поки були вдома, і почали кричати:

• Лелека! Лелека!

Я захотів зробити фото, але поки розблокував телефон, поки відкрив камеру, поки зрозумів, що ввімкнена передня камера для селфі, поки перемкнувся на основну - дорогоцінні секунди були втрачені. Якби все зробив швидше, то міг би вийти справді гарний кадр.

Птах був величезний. На око розмах крил мав десь півтора метри. Коли бачиш такого красеня зовсім близько, то справді вражаєшся.

День був насичений роботою, але якихось надзвичайних подій не сталося. Тож зараз біжу в тепле ліжечко відпочивати.

На добраніч і мирної ночі всім!