Нас дурили - він не виживе!

Привіт друзі! Сьогодні сфотографував на городі звичайного дощового хробака. Якщо чесно, то спочатку зробив це просто про всяк випадок — іноді буває, що за день не знаходиться жодної цікавої фотографії для допису, а тут хоч якийсь герой дня знайшовся.

Згадався мені старий міф, який чув ще в дитинстві: якщо розрізати дощового хробака навпіл, то з нього утворяться два нових хробаки. Колись я в це щиро вірив і навіть не задумувався, чи правда це.

Сьогодні вирішив перевірити (не на практиці, лише запитав ШІ 😄). Виявляється, правда лише частково. Дощові хробаки справді мають здатність до регенерації, але не настільки фантастичну, як багато хто думає. Якщо пошкоджена задня частина тіла, хробак може відновити хвіст. А ось нову голову відростити він не здатний. Тому два повноцінні хробаки з двох половинок не з'являться.

Якщо придивитися до фотографії, можна помітити характерне потовщення на тілі хробака — так званий поясок. Саме в передній частині, біля нього, розташовані найважливіші органи (це і є голова). Якщо ця частина залишається неушкодженою, у хробака є шанс вижити.

До речі, дощові хробаки — дуже корисні мешканці городу. Вони прокладають під землею цілі мережі ходів, завдяки яким ґрунт краще провітрюється, а вода легше проникає до коріння рослин. Крім того, вони беруть участь у створенні родючого перегною. Тому коли на ділянці багато хробаків — це добра ознака.

Далі не читайте, не цікаво 😁. Жартую, але це просто щоденникова вставка, яку я не знаю як пов'язати з хробаком)).

Сьогодні ми замовили суші на честь завершення навчального року. Даринка закінчила вже п'ятий клас. Оцінки переважно хороші — багато дев'яток, десяток, одинадцяток і дванадцяток. Лише математика поки що дається важче. Хоча мені здається, що справа не лише в предметі, а й у тому, як його викладають. Базове розуміння в Даринки є, а оцінки — це далеко не найголовніше. Головне, щоб залишалося бажання вчитися й розуміти нове.