Останні дні

Всем привіт! На стіміт мені вже давно виписують прогули, тому що з минулого тижня моя активність помітно знизилася. Чим це пояснити? Я навіть не знаю. Втома, рутина, одноманітність. Не знаю, як ще пояснити мій стан на минулих буднях. До вихідних з’явилося кілька важливих справ, які забрали в мене всю енергію, і просто не було можливості та бажання щось писати. Почалося все з того, що моя дружина запропонувала моїй матері разом виїхати кудись на природу, посидіти в тиші, пообідати і просто змінити обстановку. Навіть без усіляких там барбекю, мангалів, а просто обірвати потік рутини, який затягує нас усіх. Домовилися на п’ятницю. Напередодні я купив трохи продуктів, щоб узяти із собою.

У попередні два дні я прокидався по будильнику і знову засинав, але дружина будила мене вже в останній момент, а в п’ятницю я прокинувся рівно в той час, коли мав задзвонити будильник на роботу. Але це п’ятниця... вже прикро :)) Встали, вже почали з дружиною збиратися на вихід, але раптом дзвонить моя мати. Квартиру затопило. Прокинулася від того, що кричав кіт. Дивиться навколо, а там води по щиколотку. Довелося мені терміново їхати до неї додому, щоб допомогти навести лад і полагодити поломку в системі водопроводу. Відпочинок на природі був, звісно ж, скасований. Частина води зійшла через каналізаційні отвори в підлозі у ванній кімнаті. Крім цього зібрали чотирнадцять відер води совками, ганчірками, чим тільки можна. Звісно ж, багато чого намокло, що не повинно було намокати. Найболючіше дивитися на ламінат. А також дуже болісно звучали сусіди, яких затопило з сьомого по п’ятий поверх (моя мати живе на 8 поверсі). Через підтоплення також перестав працювати ліфт. Протягом дня звідти відкачали воду і запустили його. У мене просто в голові не вкладається, яким чином туди потрапила вода. Невже по стиках між бетонними плитами, оскільки це панельний будинок. Я, звісно, не інженер-архітектор, але можу лише припустити такий варіант.

Як би болісно вся ця ситуація не виглядала, квартира застрахована, і страхова компанія покриває всі збитки. Тобто новий ламінат, ремонт у сусідів, ремонт у матері, заміна пошкоджених меблів. Я про всяк випадок прихопив із собою інструменти, щоб полагодити те, що там, можливо, луснуло, зламалося, не знаю що. Але вони мені не знадобилися, тому що витік води стався з проточного фільтра води. Йдеться про такий маленький краник, який встановлюється на кухні поруч із мийкою. Цей краник підключається внизу під стільницею до основної водопровідної труби за допомогою тоненької силіконової трубки. Цей фільтр був встановлений багато років тому ще моїм батьком, і найосновніша силіконова трубка, яка підключається до головної труби, не змінювалася ще з тих часів, коли батько встановлював її. І ось, мабуть, саме зараз, перед п’ятницею, настав її "зоряний час". Насправді в минулому через цей фільтр води вже був потоп майже на тому ж рівні, що і цього разу. Це було близько десяти років тому. Минулого разу просто одна з внутрішніх трубок вискочила з кріплення. Це сталося вночі. Були також затоплені сусіди, також води було в квартирі по щиколотку, і страхова компанія оплачувала заміну ламінату і ще щось там робили, не пам’ятаю вже. Але тоді проблему у фільтрі вирішили, і з тієї ж причини більше не затоплювало. Але "якби знав де впадеш, то соломки б підстелив".

Найнеприємнішим у цій ситуації була розмова із сусідами. По-перше, потрібно було відповідати на тупі запитання. Багато квартир у цьому будинку здаються в оренду, тому розмова була з власниками квартир. Наприклад, чи можемо ми гарантувати те, що ця ситуація не повториться. Блять... Ну звісно ж можемо гарантувати, і рівно тією ж мірою, якою можемо гарантувати самим собі. Ідіоти. Моя мати ще погано говорить івритом і з більшістю власників квартир доводилося мені говорити і вмикати свою робочу дипломатію, щоб знизити градус емоцій. По-друге, потрібно було проявити занепокоєння ситуацією, глибоке занепокоєння, по-європейськи так. Потім почалися дзвінки до страхової компанії. Скільки ж там бюрократії!.. Загалом, скільки б ти не платив страховій компанії, їм завжди буде дуже боляче розлучатися з твоїми грошима. Це факт.

Цей день здавався нескінченним. Рухали всі меблі, які тільки можна, і до обіду я просто був уже... м’яко кажучи, не в собі. Але це закінчилося.

На суботу ми з дружиною відклали всі другорядні справи, включно з невеликим прибиранням і приготуванням їжі. Глобально день пройшов спокійно і добре. Я навіть підфарбував стіни в одній із кімнат, що давно планував зробити. Ну, це дрібниця. Ну, і цей день вирішив не минути без якихось сюрпризів. Увечері я ввімкнув наш домашній стаціонарний комп’ютер, щоб поправити дещо на веб-сайті по роботі моєї дружини. Була проблема з канонічними сторінками, і головна сторінка чомусь випала з індексу в Google. І тут... гасне екран. Просто зникає сигнал, ніби комп’ютер вимкнений, але він не вимкнений. Такої ситуації на цьому комп’ютері ще не було. Я, у надії на одноразовий глюк, вимикаю комп’ютер через кнопку живлення, вмикаю знову. Через деякий час знову з’являється чорний екран. Монітор просто втрачає зв’язок із ПК.

ChatGPT допоміг мені знайти в системі потрібні записи в журналі помилок, і все вказувало на проблеми з відеокартою. Зараз я використовую NVIDIA GeForce GTX 1650 4Gb, якій у квітні 2026 року виповнилося 7 років. Тому я не виключаю, що, можливо, вік уже позначається на її роботі і настав час міняти. Але як завжди це відбувається в найнедоречніший час у фінансовому плані.

У мене є два варіанти на заміну: RTX 3050 6GB і GT 1030 4GB, це 343$ і 150$ відповідно. Другий варіант менш "болючий", але він слабкий і навіть трохи гірший за старий варіант, навіть попри 4gb. Дилема в тому, що я зараз майже не займаюся 3D-графікою і, можливо, доцільніше буде взяти слабшу відеокарту, але якщо раптом мені потрібно буде щось зробити, то я не зможу це реалізувати як слід. Дружина каже, та продай ти його просто як є і візьми собі ноутбук. Я спочатку майже погодився, але потім стало шкода, тому що комп’ютер справді потужний, і я його продам із вмираючою відеокартою набагато нижче того, чого він вартий. Ще мій внутрішній голос говорить істину про те, що потужна відеокарта — це для мене іграшка. Як би я не виправдовував себе, що я заробляю якісь копійки комісійних на фотостоках, що я можу щось у фотошопі зробити... Це витрата, яка не буде компенсована при використанні цього пристрою. А маленький демон на лівому плечі пошепки ставить мені зустрічне запитання: "Чи виправдане утримання двох котів?". Рішення так і не прийняте, попри те, що я вже "переспав" із цими думками.

Що ж, сьогоднішній день пройшов... по-різному. З 8 години ранку і до 13:00 я просто голови не піднімав від роботи. Така була дика запара, а після цього періоду часу я зміг уже пообідати і заварити свою ранкову каву. Далі справи пішли більш розміреним темпом. Я радше більше нічого суттєвого не робив, ніж робив. З роботи вийшов на годину раніше, тому що графік закінчився практично раніше часу.

Про що ще написати? Та, в принципі, нема про що. Дружина перейшла тимчасово в режим роботи онлайн, але для неї це нестерпно працювати вдома, тому що немає динаміки, немає якогось активного спілкування з людьми. В офісі це зовсім інше, і деяким людям просто не підходить робота з дому. Тому продовжуємо шукати офіс. Уже починаємо схилятися до оренди за вищу ціну, тому що іншого вибору немає.

Дякую за увагу! Бажаю всім гарного тижня!

_{Posted using SteemX}