Осінні дні

Цього року осінь повністю відповідає тій картинці, яка уявляється нам при згадці про цю пору року. Цьогорічна осінь холодна, мокра і похмура. Ми очікували, що вересень стане таким собі продовженням літа з погожими сухими і теплими днями, як це було кілька попередніх років. Ці сподівання підкріплювали синоптики своїми прогнозами. Але сталося зовсім інакше.

І все одно осінь, як і кожна пора року, по-своєму є прекрасною.

Наступного тижня у Даринки у школі планується похід. Ціла школа, вчителі і діти, будуть іти пішкии до найближчого лісу. Там вони варитимуть обід у казані, заварюватимуть чай і, звичайно, будуть багато гратися та активно рухатися. Але це плани. Схоже погода має великі шанси внести свої корективи. В молодших класах дитина вже ходила в такі походи і їй тоді було дуже сподобалося, тому звичайно я хочу, щоб і цього року все вдалося. Але навіть зараз якщо виглянути у вікно, то можна побачити холодний проливний дощ. Що ж, побачимо що нам принесе новий тиждень.

Так як надворі вже давно похолодало, ми у своїй квартирі ось уже три тижні як розпочали опалювальний сезон. Я люблю тепло, тож у нас на кухні +25 градусів! 😊 В інших кімнатах звичайно менше, бо кухня сама по собі є найтеплішим місцем у квартирі. Для себе ми літо продовжили і спокійно собі ходимо по кімнатах у шортах і футболках. Але такий комфорт мабуть буде нетривалим, бо через обстріли електростанцій цього тижня розпочалися відключення електроенергії. В нас світло ще не відключали, але на сусідніх вулицях таке було. На такий випадок ми також підготувалися і запаслися освітленням від акумуляторів. Чоловік також вибирає інвертор, щоб можна було від автомобільного акумулятора заживити мережу і так забезпечити роботу газового котла, але поки ми ще не купили цей пристрій, бо не переконалися, що він нам точно знадобиться.

Не можу не похвалитися успіхами Даринки у навчанні. Її щоденник виглядає ось так:

Але яких це вимагає зусиль! Інколи навчання триває до пізнього вечора. Мені не подобається, що дитина працює так довго, але вона відповідальна і не може піти до школи без виконаного домашнього завдання. Водночас вчителі задають аж надто багато домашки. Я справді переконана, що коли я вчилася в школі, то нам задавали набагато менше завдань.

І на цій позитивній ноті я завершую свій допис. Бажаю вам тепла в оселях та серцях, світла в домівках і в душі! Мирного неба вам!