Особлива робота Івана Єфремова

Привіт друзі. Вітаюсь, щоб було маленьке дежавю. Закінчив свій найбільший літературний гештальт – бібліографію Івана Єфремова. Відчуваю себе мега крутим. Записав відео на свій ютуб канал а тут хочу поділитись унікальною і ексклюзивною текстовою транскрибацією.

Символічне зображення що створив АІ на тему розповіді "Подорож Баурджеда"

Привіт, друзі! Вийшов трохи на природу записати враження від чергової розповіді Івана Єфремова «Подорож Баурджеда», яка для мене стала особливою. Чому особливою, буде інформація в кінці відео, тому ті, хто додивляться до кінця - зрозуміють.

І так, розповідь Івана Єфремова «Подорож Баурджеда» являє собою частину двох розповідної збірки під назвою «Велика Дуга» або ж «На краю ОйКумени». До речі, цю збірку часто називають просто як «На краю ОйКумени». Не дивлячись на те, що розповідь «На краю ОйКумени» вийшла першою, «Подорож Баурджеда» була написана раніше, на два роки, в 1945 році, але у світ вийшла аж в 1953 році. Досить символічно, що відразу після смерті Йосифа Сталіна. Символічно тим, що десь манера правління Сталіна дуже сильно співпадала із манерою правління Єгипетських фараонів, які знищили тисячі рабів для того, щоб побудувати свої піраміди. Точно так само, як Радянський Союз не рахував кількість робітників, які були кинуті в жертву на відновлення Радянського Союзу, на гонку озброєння, бездумно рахуючи кількість життів.

Точно так само, як було за Сталіна, відбувається і зараз, коли життя російського солдата не варте нічого. Єдине, чого, можливо, чого варте — це кількох мусорних пакетів, в яких потрібно буде це все збирати…

«Подорож Баурджеда» запам'яталася досить складною дилемою, перед якою став головний герой - людина, віруюча в загробне життя, розуміє, що для того, щоб опинитися в цьому загробному житті, йому потрібно померти на землі Єгипту, змушена під волею фараона вирушати в подорож, з якої ще ніхто не повертався. Але, не дивлячись на страх померти не на батьківщині, не маючи ніякої можливості ослухатися наказу волі фараона, Баурджеда відправляється в далекі світи і привозить інформацію, яка стає неугодною фараону. Так як у своєму маленькому світі, в своєму царстві Єгипту, де фараон є беззаперечною владою, розуміння того, що величезні, з точки зору єгиптян, піраміди стають маленькими горбиками в порівнянні з величезними горами, які бачив Баурджеда…

Ця інформації дуже сильно не подобається як самому фараону, так і жрецям правлячої релігійної течії, жреців Бога Ра. В кінці, всі, хто мав ці інформації, яка була неугодна, були покарані - заслані на рабство.

В підсумку розповідь закінчується досить правдиво, так як влада бере і зачищає свої сліди від тих людей, які були неугодні їй. Розповідь сподобалася, та якщо порівнювати з розповіддю з цієї збірки «На краю ОйКумени», то трохи не настільки сильно вразила, як та ж «На краю ОйКумени», так як там піднімається питання єдності націй і схожесті типів у кожної із рас, як арійської, афроамериканської та інших рас. Але, не дивлячись на це, розповідь була досить цікавою і я отримав задоволення від її прослуховань.

А особливою вона стала тим, що була крайньою із бібліографії Івана Єфремова. Я можу похизуватися тим, що зараз великий-великий гештальт прослухати книги Івана Єфремова в мене закритий. Тепер я готовий до прослуховування нових книг і вже розпочав одну.

Якщо хочете, щоб я прислухав і поділився з вами враженнями про, можливо, улюблену вашу книгу або ту, яку вам цікаво, напишіть про неї в коментарях. Я готовий прийняти виклик до трьох книг, які наберуть найбільшу кількість лайків. Дякую всім за вашу активність, за ваші коментарі, підписки, лайки, перегляди.
Ви для мене дуже важливі!

Дякую за увагу. Всім гарного дня. Ви найкращі! 😊😉🤗 💙💛